невідчепно
НЕВІДЧЕ́ПНО. Присл. до невідче́пний.
[Всі:] Давайте невідчепно проситись, щоб впустила. Ой, бабусенько, впусти (Кроп., V, 1959, 259);
Перед очима невідчепно стояв образ принадної киянки (Баш, На .. дорозі, 1967, 155).
Словник української мови (СУМ-11)