невідчепно
НЕВІДЧЕ́ПНО.
Присл. до невідче́пний.
[Всі:] Давайте невідчепно проситись, щоб впустила. Ой, бабусенько, впусти (М. Кропивницький);
Перед очима невідчепно стояв образ принадної киянки (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)НЕВІДЧЕ́ПНО.
Присл. до невідче́пний.
[Всі:] Давайте невідчепно проситись, щоб впустила. Ой, бабусенько, впусти (М. Кропивницький);
Перед очима невідчепно стояв образ принадної киянки (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)