негнучий

НЕГНУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що негнучки́й.

Плинуть плотів каравани — Прип’яттю, Волгою, Доном — Сосни смолисті, ялиці, негнучі дуби (Дор. Єдність, 1950, 5).

Значення в інших словниках

1. негнучий — негну́чий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. негнучий — -а, -е, рідко. Те саме, що негнучкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. негнучий — НЕГНУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що негнучки́й. Плинуть плотів каравани – Прип'яттю, Волгою, Доном – Сосни смолисті, ялиці, негнучі дуби (П. Дорошко).  Словник української мови у 20 томах