Словник української мови в 11 томах

неголосно

НЕГО́ЛОСНО. Присл. до неголосни́й.

Кобзар співає з повагою і неголосно (Шевч., І, 1951, 102);

Мені хочеться тихо пливти, говорити неголосно й сміятися з того, що сонце світить й летять промені на сад (Ю. Янов., II, 1958, 51).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. неголосно — него́лосно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. неголосно — Присл. до неголосний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неголосно — НЕГО́ЛОСНО. Присл. до неголосни́й. Кобзар співає з повагою і неголосно (Т. Шевченко); Телефон біля ліжка Романа Петровича Лященка неголосно задзвонив (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
  4. неголосно — ТИ́ХО, СЛА́БКО, СЛА́БО, НЕГО́ЛОСНО, НЕГУ́ЧНО, ГЛУ́ХО, ПРИГЛУ́ШЕНО, МО́ВЧКИ (без розмов, без співів); НИ́ШКОМ, НИ́ШКОМ-ТИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ розм., ЗНИ́ШКА розм., ТИХЦЕ́М розм.  Словник синонімів української мови