негомінкий

НЕГОМІНКИ́Й, а́, е́, рідко. Який мало гомонить, не створює гомону, галасу і т. ін.

У нього інколи бували гості, вони приходили й зникали, такі ж негомінкі й непомітні, як і сам господар (Собко, Нам спокій.., 1959, 143).

Значення в інших словниках

1. негомінкий — негомінки́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. негомінкий — -а, -е, рідко. Який мало гомонить, не створює гомону, галасу і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. негомінкий — НЕГОМІНКИ́Й, а́, е́, рідко. Який мало гомонить, не створює гомону, галасу і т. ін. У нього інколи бували гості, вони приходили й зникали, такі ж негомінкі й непомітні, як і сам господар (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах