негордий
НЕГО́РДИЙ, а, е. Якому не властиві гордість (у 3 знач.), зарозумілість, пиха; простий.
— Це люди негорді, наші люди. З усім народом розмовляють (Донч., VI, 1957, 232);
// Який не виражає гордості, зарозумілості, пихи.
Хоча брати не забували, що вони сидять у самого пана, але і їхня недовіра починала осідати від огнистого напою і негордого слова (Стельмах, Хліб.., 1959, 87).
Словник української мови (СУМ-11)