негордий
НЕГО́РДИЙ, а, е.
Якому не властиві гордість (у 3 знач.), зарозумілість, пиха; простий.
– Це люди негорді, наші люди. З усім народом розмовляють (О. Донченко);
// Який не виражає гордості, зарозумілості, пихи.
Хоча брати не забували, що вони сидять у самого пана, але і їхня недовіра починала осідати від огнистого напою і негордого слова (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)