негордовитий
НЕГОРДОВИ́ТИЙ, а, е.
Якому не властиві гордовитість, зарозумілість, пиха; простий.
Познайомився із старою він, і такий балакучий, такий ввічливий, негордовитий (Панас Мирний);
Витурив [батюшка] Матвія. Але гордовитий полісовщик не дуже розсердився з такої безцеремонності і вже на другий день приніс на попівський двір в'язку підстрелених куріпок (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)