негорючий

НЕГОРЮ́ЧИЙ, а, е.

Позбавлений здатності горіти.

Скільки сліз було там [в ущелинах] пролито, від яких і той ханський негорючий камінь горів! (О. Гончар);

Фарбу “Екран” виготовляють із негорючих компонентів (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. негорючий — негорю́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. негорючий — -а, -е. Позбавлений здатності горіти. Негорючі речовини — речовини та матеріали, що нездатні до горіння в повітрі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. негорючий — НЕГОРЮ́ЧИЙ, а, е. Позбавлений здатності горіти. Скільки сліз було там [в ущелинах] пролито, від яких і той ханський негорючий камінь горів! (Гончар, Тронка, 1963, 177); Негорюча частина палива складається з мінеральних речовин — золи..  Словник української мови в 11 томах