негорючий

негорю́чий

прикметник

Значення в інших словниках

1. негорючий — -а, -е. Позбавлений здатності горіти. Негорючі речовини — речовини та матеріали, що нездатні до горіння в повітрі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. негорючий — НЕГОРЮ́ЧИЙ, а, е. Позбавлений здатності горіти. Скільки сліз було там [в ущелинах] пролито, від яких і той ханський негорючий камінь горів! (О. Гончар); Фарбу “Екран” виготовляють із негорючих компонентів (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. негорючий — НЕГОРЮ́ЧИЙ, а, е. Позбавлений здатності горіти. Скільки сліз було там [в ущелинах] пролито, від яких і той ханський негорючий камінь горів! (Гончар, Тронка, 1963, 177); Негорюча частина палива складається з мінеральних речовин — золи..  Словник української мови в 11 томах