негорючий
НЕГОРЮ́ЧИЙ, а, е. Позбавлений здатності горіти.
Скільки сліз було там [в ущелинах] пролито, від яких і той ханський негорючий камінь горів! (Гончар, Тронка, 1963, 177);
Негорюча частина палива складається з мінеральних речовин — золи.. (в тому числі і негорючої сірки) та води (Сіль. тепл. електростанції, 1957, 20).
Словник української мови (СУМ-11)