негорючий
НЕГОРЮ́ЧИЙ, а, е.
Позбавлений здатності горіти.
Скільки сліз було там [в ущелинах] пролито, від яких і той ханський негорючий камінь горів! (О. Гончар);
Фарбу “Екран” виготовляють із негорючих компонентів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- негорючий — негорю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- негорючий — -а, -е. Позбавлений здатності горіти. Негорючі речовини — речовини та матеріали, що нездатні до горіння в повітрі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- негорючий — НЕГОРЮ́ЧИЙ, а, е. Позбавлений здатності горіти. Скільки сліз було там [в ущелинах] пролито, від яких і той ханський негорючий камінь горів! (Гончар, Тронка, 1963, 177); Негорюча частина палива складається з мінеральних речовин — золи.. Словник української мови в 11 томах