негостинний

НЕГОСТИ́ННИЙ, а, е. Який не любить приймати і частувати гостей.

— Дозвольте, — запротестувала Оксана Сергіївна.., — куди ж вам поспішати на ніч? Я зовсім не така вже негостинна господарка! (Ю. Янов., II, 1954, 69);

// Позбавлений привітності.

Він [песик] потерся об Кузьмин чобіт, мов вибачаючись за негостинну зустріч (Збан., Крил. гонець, 1953, 12);

// Непідходящий для прийому гостей.

Бровко ще раз глянув на зоотехніка, але вже з більшою цікавістю, намагаючись розгадати, кого господь бог послав на його голову в такий негостинний зимовий час (Добр., Тече річка.., 1961, 15).

Значення в інших словниках

1. негостинний — негости́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. негостинний — -а, -е. Який не любить приймати і частувати гостей. || Позбавлений привітності. || Непідходящий для прийому гостей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. негостинний — НЕГОСТИ́ННИЙ, а, е. 1. Який не любить приймати і частувати гостей. – Дозвольте, – запротестувала Оксана Сергіївна.., – куди ж вам поспішати на ніч? Я зовсім не така вже негостинна господарка! (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. негостинний — Негости́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)