негрішний
НЕГРІ́ШНИЙ, а, е. Який не зробив нічого поганого, ні в чому не винний; безгрішний.
Тяжко їй! Душі негрішній, молодій! (Шевч., II, 1953, 223);
Так втупився [незнайомець] в мене, немов одним поглядом хоче зазирнути в усі куточки моєї негрішної душі (Логв., Давні рани, 1961, 94).
Словник української мови (СУМ-11)