негустий
НЕГУСТИ́Й, а́, е́.
1. Розміщений на більшій від звичайної відстані один біля одного; рідкий.
Негусте волосся; Негустий ліс;
// Нечастий (перев. про постріли).
2. З невеликою концентрацією чого-небудь, ненасичений, розріджений (про газ, туман і т. ін.).
Туман уже вкрив морську далечінь, але тут, в бухті, він був негустий (Смолич, Світанок.., 1953, 599);
// Позбавлений яскравості (перев. про колір).
Уже при землі негуста рожевість проміння спліталася з голубим розмивчастим одсвітом надвечірнього снігу.., коли Марія підходила до комірчини (Стельмах, І, 1962, 227).
3. Невеликий, незначний щодо кількості.
— З чим ще можна зрівняти таку дурість: поїхати на свої негусті гроші на Камчатку (Стельмах, І, 1962, 42).
Словник української мови (СУМ-11)