недбайлиця

НЕДБА́ЙЛИЦЯ, і, ч. і ж., діал. Безтурботна людина.

Та коли її чоловік такий недбайлиця, подбає про божу худібку вона (Стельмах, II, 1962, 236).

Значення в інших словниках

1. недбайлиця — недба́йлиця іменник жіночого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. недбайлиця — див. ледачий  Словник синонімів Вусика
3. недбайлиця — -і, ч. і ж., діал. Безтурботна людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недбайлиця — НЕДБА́ЙЛИЦЯ, НЕДБА́ЛИЦЯ, і, ч. і ж., діал. Безтурботна людина. Оця порода людей [урядники, злодії] буцім те тілько [тільки] й робить, що .. чатує на неосторожниць і недбайлиць, аби з них яким світом гроші влупити (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. недбайлиця — Недбайлиця, -ці об. и недба́йличок, -чка, ж. Нерадивецъ, беззаботный человѣкъ. Наші парубки недбайлиці. Рк. Макс. Оддав мене мій батенько за п'яницю, за недбайличка. Чуб. V. 591.  Словник української мови Грінченка