Словник української мови в 11 томах

недвижимий

НЕДВИЖИ́МИЙ, а, е, поет. Те саме, що нерухо́мий.

Мати, бліда й недвижима, Впившись темними очима В його очі, вся німа, Ручки й ніжки обійма (Щог., Поезії, 1958, 192);

Зціплий, недвижимий, Посинілий, страшенний, він лежав, Мов труп (Фр., XIII, 1954, 225).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. недвижимий — недвижи́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. недвижимий — НЕДВИЖИ́МИЙ, а, е, поет. Те саме, що нерухо́мий¹ 1. Мати, бліда й недвижима, Впившись темними очима В його очі, вся німа, Ручки й ніжки обійма (Я. Щоголів); Зціплий, недвижимий, Посинілий, страшенний, він лежав, Мов труп (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. недвижимий — НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ рідше, НЕДВИЖИ́МИЙ рідше, НЕДВИ́ЖНИЙ рідше, ЗАВМЕ́РЛИЙ підсил., ЗАСТИ́ГЛИЙ підсил., МЕ́РТВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови