недвижимий
НЕДВИЖИ́МИЙ, а, е, поет. Те саме, що нерухо́мий.
Мати, бліда й недвижима, Впившись темними очима В його очі, вся німа, Ручки й ніжки обійма (Щог., Поезії, 1958, 192);
Зціплий, недвижимий, Посинілий, страшенний, він лежав, Мов труп (Фр., XIII, 1954, 225).
Словник української мови (СУМ-11)