недвижимий
НЕДВИЖИ́МИЙ, а, е, поет.
Те саме, що нерухо́мий¹ 1.
Мати, бліда й недвижима, Впившись темними очима В його очі, вся німа, Ручки й ніжки обійма (Я. Щоголів);
Зціплий, недвижимий, Посинілий, страшенний, він лежав, Мов труп (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)