недвига

НЕДВИ́ГА, и, ч. і ж., діал.

Нерухома істота.

Тільки я одна недвига Проживаю, мов суціга, В самотині тут одна, Поки прийде смерть страшна (І. Манжура).

Значення в інших словниках

1. недвига — недви́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. недвига — див. ледачий  Словник синонімів Вусика
3. недвига — -и, ч. і ж., діал. Нерухома істота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недвига — НЕДВИ́ГА, и, ч. і ж., діал. Нерухома істота. Тільки я одна недвига Проживаю, мов суціга, В самотині тут одна, Поки прийде смерть страшна (Манж., Тв., 1955, 196).  Словник української мови в 11 томах
5. недвига — Недви́га, -ги об. Неподвижное существо. (Имя сказочной собаки. Рудч. Ск. І. 120).  Словник української мови Грінченка