недбаха
НЕДБА́ХА, и, ч. і ж., діал.
Безтурботна, байдужа, невміла людина, яка ні про що не дбає.
Там і мати недбаха, огірків насолить – не то їсти, в дворі держати не можна (К. Гордієнко);
Каже, було, говорить: “Мені аби на прожиток до смерті, прибутку мені байдуже...” А за се саме багатирі й ославили його недбахою (О. Кониський).
Словник української мови (СУМ-20)