недбаха —
-и, ч. і ж., діал. Безтурботна, байдужа, невміла людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
недбаха —
НЕДБА́ХА, и, ч. і ж., діал. Безтурботна, байдужа, невміла людина, яка ні про що не дбає. Там і мати недбаха, огірків насолить – не то їсти, в дворі держати не можна (К.
Словник української мови у 20 томах
недбаха —
НЕДБА́ЙЛО розм. (той, хто без старання, ретельності ставиться до чого-небудь), НЕДБАЙЛИ́ВЕЦЬ рідше, НЕДБА́ХА розм.; НЕХЛЮ́Й зневажл. (недбала, незібрана людина). — Тільки б не попався який-небудь недбайло, ..
Словник синонімів української мови
недбаха —
Недба́ха, -хи, -сі; -ба́хи, -ба́х (сп. р.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
недбаха —
НЕДБА́ХА, и, ч. і ж., діал. Безтурботна, байдужа, невміла людина. Там і мати недбаха, огірків насолить — не то їсти, в дворі держати не можна (Горд., Дівчина.., 1954, 61).
Словник української мови в 11 томах
недбаха —
Недбаха, -хи об. = недбайлиця. Була собі непряха й недбаха, да що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Рудч. Ск. І. 176. Бідою й голодом недбах вона карає. К. Дз. 150.
Словник української мови Грінченка