недоброхіть

НЕДОБРОХІ́ТЬ, присл., заст. Мимовільно.

В неї очі світились таким блиском, що аж кинулись Галицькій в вічі недоброхіть (Н.-Лев., IV, 1956, 292).

Значення в інших словниках

1. недоброхіть — недоброхі́ть прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. недоброхіть — див. мимоволі  Словник синонімів Вусика
3. недоброхіть — присл., заст. Мимовільно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недоброхіть — НЕДОБРОХІ́ТЬ, присл., заст. Мимовільно. В неї очі світились таким блиском, що аж кинулись Галицькій в вічі недоброхіть (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
5. недоброхіть — МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст.  Словник синонімів української мови