недобір
НЕДОБІ́Р, бо́ру, ч., кого, чого і без додатка. Не доведена до встановленої норми, межі, необхідного, очікуваного і т. ін. кількість кого-, чого-небудь.
— Кажуть, у юридичному недобір? Може, забрати документи і поїхати туди, доки не пізно? (Тют., Вир, 1960, 59);
Недобір опадів у травні — червні знижує врожаї льону і зменшує ефективність внесених добрив (Техн. культ., 1956, 39);
// Неодержана, незібрана частина чого-небудь.
З бункера комбайна виходило на вісім центнерів пшениці менше, ніж зараз. — Вісім центнерів недобору з гектара! — захвилювався Іван Луціянович (Оров., Зел. повінь, 1961, 22).
Мі́сяць-недобі́р, фольк. — неповний місяць.
Ой місяцю-недобору, зайди за комору (Чуб., V, 1874, 129).
Словник української мови (СУМ-11)