недовірчивий
НЕДОВІ́РЧИВИЙ, а, е, діал. Недовірливий.
В хаті і при світлі видався [Орядин] мені таким, як в перших днях свого приїзду.. Недовірчивий, холодний і уникав мого погляду (Коб., І, 1956, 263);
Недовірчивим оком зачав Петрій глядіти на свого товариша (Фр.,VІІІ, 1952, 186).
Словник української мови (СУМ-11)