недогодований
НЕДОГОДО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до недогодува́ти.
2. у знач. прикм., зневажл. Який має вигляд худої, замученої людини.
Помітив [Хмельницький] аж посинілого першокласника Стефана Чернецького, помітив і те, як по-вовчому озлившись, це миршаве, якесь недогодоване шляхтеня прицілилося і таки влучило Стасеві по обличчю (Ле, Хмельницький, І, 1957, 120).
Словник української мови (СУМ-11)