недоладність
НЕДОЛА́ДНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до недола́дний.
Мічурін раптом так розсердився на себе за недоладність початої промови, що навіть стукнув палицею об підлогу (Довж., І, 1958, 453);
В ім’я щасливого майбутнього Нечуй-Левицький сатиричним пером викривав усю недоладність і нікчемність тогочасної дійсності (Вітч., 1, 1964, 147).
2. Помилка, допущена ким-небудь через неуважність, невміння і т. ін.; недолік.
Нам треба врахувати всі недоладності, щоб виправити їх у наступних боях (Шиян, Партиз. край, 1946, 194);
Джон відповідав, що робота йде добре, але недоладності ще є (Собко, Любов, 1935, 127).
Словник української мови (СУМ-11)