недоленька

НЕДО́ЛЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до недо́ля.

Недоленька знущалася над нею, як мачуха над нерідними дітьми… (Коцюб., І, 1955, 68);

Любилася, кохалася, А серденько мліло: Воно чуло недоленьку, А сказать не вміло (Шевч., І, 1953, 56).

Значення в інших словниках

1. недоленька — недо́ленька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. недоленька — див. біда  Словник синонімів Вусика
3. недоленька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до недоля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недоленька — НЕДО́ЛЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до недо́ля. Недоленька знущалася над нею, як мачуха над нерідними дітьми... (М. Коцюбинський); Любилася, кохалася, А серденько мліло: Воно чуло недоленьку, А сказать не вміло (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
5. недоленька — Недо́ленька, -ньки, -ньці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. недоленька — Недоленька, -ки, недолечка, -ки ж. ум. отъ недоля.  Словник української мови Грінченка