недоленька
НЕДО́ЛЕНЬКА, и, ж., нар.-поет.
Пестл. до недо́ля.
Недоленька знущалася над нею, як мачуха над нерідними дітьми... (М. Коцюбинський);
Любилася, кохалася, А серденько мліло: Воно чуло недоленьку, А сказать не вміло (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)