недоленька —
-и, ж., нар.-поет. Пестл. до недоля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
недоленька —
НЕДО́ЛЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до недо́ля. Недоленька знущалася над нею, як мачуха над нерідними дітьми... (М. Коцюбинський); Любилася, кохалася, А серденько мліло: Воно чуло недоленьку, А сказать не вміло (Т. Шевченко).
Словник української мови у 20 томах
недоленька —
НЕДО́ЛЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до недо́ля. Недоленька знущалася над нею, як мачуха над нерідними дітьми… (Коцюб., І, 1955, 68); Любилася, кохалася, А серденько мліло: Воно чуло недоленьку, А сказать не вміло (Шевч., І, 1953, 56).
Словник української мови в 11 томах
недоленька —
Недоленька, -ки, недолечка, -ки ж. ум. отъ недоля.
Словник української мови Грінченка