недолугий —
див. невмілий; поганий; слабий; хворий
Словник синонімів Вусика
недолугий —
-а, -е. 1》 Безсилий, слабий, кволий фізично (про людину і тварину). 2》 Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін. 3》 Слабкий щодо сили свого впливу. || Слабкий у художньому і змістовому аспектах. 4》 Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
недолугий —
НЕДОЛУ́ГИЙ, а, е. 1. Безсилий, слабий, кволий фізично (про людину і тварину). Уляна ж, навпаки, швидше бігла з повним кошиком, згинаючи в три погибелі недолугу постать (Леся Українка); Щука справді була пудова.
Словник української мови у 20 томах
недолугий —
БЕЗПОРА́ДНИЙ (неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь, який потребує допомоги), НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., НЕДОРІ́КУВАТИЙ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
недолугий —
НЕДОЛУ́ГИЙ, а, е. 1. Безсилий, слабий, кволий фізично (про людину і тварину). Уляна ж, навпаки, швидше бігла з повним кошиком, згинаючи в три погибелі недолугу постать (Л. Укр., III, 1952, 664); Щука справді була пудова.
Словник української мови в 11 томах
недолугий —
Недолугий, недолужний, -а, -е Безсильный, слабый, немощный. Перша мені туга — сама недолуга. Мет. 26. А которі старі-недолугі, то й навіки попропадали. н. п. Недолуга жінка. Вас. 209.
Словник української мови Грінченка