недолугість
НЕДОЛУ́ГІСТЬ, гості, ж. Абстр. ім. до недолу́гий.
Про колишню, ще недавню недолугість нагадував тільки надто тонкий стан (Л. Укр., III, 1952, 664);
— Не будемо будувати роботу з розрахунком на недолугість ворога (Ю. Янов., IV, 1959, 192);
Він [О. Маковей] порівняно швидко і досить тверезо розібрався в недолугості Центральної ради (Жовтень, 2, 1956, 84).
Словник української мови (СУМ-11)