недолугість
НЕДОЛУ́ГІСТЬ, гості, ж.
Абстр. ім. до недолу́гий.
Про колишню, ще недавню недолугість нагадував тільки надто тонкий стан (Леся Українка);
– Не будемо будувати роботу з розрахунком на недолугість ворога (Ю. Яновський);
Він [О. Маковей] порівняно швидко і досить тверезо розібрався в недолугості Центральної ради (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)