недолюд
НЕДО́ЛЮД, а, ч., зневажл. Те саме, що недо́людок.
[Василина:] Пішла за цього недолюда і сама себе потоптала йому під ноги! (Гр., II, 1963, 536);
В країнах зоологічного фашизму всі цінності нищать.., всю спадщину народу викидають. Звірі, вандали, недолюди — вони б раді були і нас як-небудь, хоча б краєчком, укусити (Тич., III, 1957, 77).
Словник української мови (СУМ-11)