недопалений
НЕДОПА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до недопали́ти.
Жінка.. вибирала з вугільної золи .. крихітки коксу, що утворився з недопаленого в пічці вугілля (Руд., Остання шабля, 1959, 236);
Довго ще вітер розмітав попіл, ворушив недопаленим листям (Дім., Ідол, 1961, 121);
Встав [гість] з-за столу, кинувши недопалену цигарку в попільничку (Ле, Міжгір’я, 1953, 31).
Словник української мови (СУМ-11)