недопал

НЕДО́ПА́Л, у, ч., техн.

1. Неповне чи недостатнє випалювання чого-небудь.

Випалювачі прагнуть, щоб сирець перетворився в цеглу без перепалу чи недопалу (Колг. Укр., 2, 1958, 8);

Від температури і способу випалення [гончарних виробів] залежить вигляд глазурі: недопал дає матовість поливи (Гуцульська кераміка, 1956, 39).

2. Неповне згоряння чи спалювання чого-небудь.

Тепло в топці втрачається внаслідок механічного недопалу палива (Довідник сільс. будівельника, 1956, 391).

3. Що-небудь не до кінця випалене, спалене.

Якщо ж випалювана маса вапняку складається з неоднорідних кусків, то утворюватиметься не тільки недопал, а й перепал (Таємн. вапна, 1957, 50).

Значення в інших словниках

1. недопал — недо́па́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. недопал — -у, ч., тех. 1》 Неповне чи недостатнє випалювання чого-небудь. 2》 Неповне згоряння чи спалювання чого-небудь. 3》 Що-небудь не до кінця випалене, спалене.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недопал — НЕДО́ПА́Л, у, ч., техн. 1. Неповне чи недостатнє випалювання чого-небудь. Випалювачі прагнуть, щоб сирець перетворився в цеглу без перепалу чи недопалу (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. недопал — Недо́пал, -лу м. Нехорошо обожженный кирпичъ.  Словник української мови Грінченка