недопал —
недо́па́л іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
недопал —
-у, ч., тех. 1》 Неповне чи недостатнє випалювання чого-небудь. 2》 Неповне згоряння чи спалювання чого-небудь. 3》 Що-небудь не до кінця випалене, спалене.
Великий тлумачний словник сучасної мови
недопал —
НЕДО́ПА́Л, у, ч., техн. 1. Неповне чи недостатнє випалювання чого-небудь. Випалювачі прагнуть, щоб сирець перетворився в цеглу без перепалу чи недопалу (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
недопал —
НЕДО́ПА́Л, у, ч., техн. 1. Неповне чи недостатнє випалювання чого-небудь. Випалювачі прагнуть, щоб сирець перетворився в цеглу без перепалу чи недопалу (Колг. Укр.
Словник української мови в 11 томах