Орфографічний словник української мови

недопал

недо́па́л

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. недопал — -у, ч., тех. 1》 Неповне чи недостатнє випалювання чого-небудь. 2》 Неповне згоряння чи спалювання чого-небудь. 3》 Що-небудь не до кінця випалене, спалене.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. недопал — НЕДО́ПА́Л, у, ч., техн. 1. Неповне чи недостатнє випалювання чого-небудь. Випалювачі прагнуть, щоб сирець перетворився в цеглу без перепалу чи недопалу (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. недопал — НЕДО́ПА́Л, у, ч., техн. 1. Неповне чи недостатнє випалювання чого-небудь. Випалювачі прагнуть, щоб сирець перетворився в цеглу без перепалу чи недопалу (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  4. недопал — Недо́пал, -лу м. Нехорошо обожженный кирпичъ.  Словник української мови Грінченка