недорогий

НЕДОРОГИ́Й, а́, е́. Який коштує небагато грошей; порівняно дешевий.

Тепер він уже став музикою, купив собі недорогу скрипку (Н.-Лев., II, 1956, 172);

Він вгору йде по сходах в пальті недорогому (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 98);

// У якому послуги коштують дешево.

Ми зупинилися в недорогому, але чепурненькому готелі (Досв., Вибр., 1959, 105);

// Невеликий, невисокий (про ціну).

Недорога ціна.

Значення в інших словниках

1. недорогий — недороги́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недорогий — ДЕШЕВИЙ, (крам) поцінний; (- ціну) невисокий, невеликий.  Словник синонімів Караванського
3. недорогий — див. дешевий  Словник синонімів Вусика
4. недорогий — -а, -е. Який коштує небагато грошей; порівняно дешевий. || У якому послуги коштують дешево. || Невеликий, невисокий (про ціну). Недорога ціна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. недорогий — НЕДОРОГИ́Й, а́, е́. Який коштує небагато грошей; порівняно дешевий. Тепер він уже став музикою, купив собі недорогу скрипку (І. Нечуй-Левицький); Він вгору йде по сходах в пальті недорогому (М. Бажан); // У якому послуги або товари коштують дешево.  Словник української мови у 20 томах
6. недорогий — ДЕШЕ́ВИЙ (який мало коштує), НЕДОРОГИ́Й, КОПІЙЧА́НИЙ розм., ТА́НИЙ діал.; МАЛОЦІ́ННИЙ (незначної вартості). Дешеву юшку надвір виливають, а дорогу поїдають (прислів'я); Єремія в простому чорному кунтуші з недорогого сукна стояв попліч з Дзеньковським (І.  Словник синонімів української мови