недоріка

НЕДОРІ́КА, и, ч. і ж.

1. Людина з дефектом мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки чи слова.

Ой привезли до прийому Чуприни голити; Усе дрібні, усе малі, Все багатих діти. Той каліка недоріка, Той не вміє стати (Шевч., І, 1963, 229);

// перен. Той, хто не вміє чітко, ясно висловлювати свої думки.

— А ти той… бідовий. Їй-бо, це мені до душі. А то пришлють недоріку, зайде до сільради — не директор, а прохач. Хамаркає щось під носа (Збан., Малин. дзвін, 1958, 53).

2. перен., розм. Ні на що не здатна людина; нікчема.

— Бога бійся, сину. Чи ти вже якась недоріка, що не можеш… дівчину знайти, та взявся од живого чоловіка жінку переманювати? (Іщук, Вербівчани, 1961, 116);

// Уживається як презирлива, зневажлива назва кого-небудь.

Дарма сподіванки свої Плекають недоріки. Ми утвердились на землі Не на роки, навіки! (Воскр., Цілком.., 1947, 38);

— Проклинаю вас я, недоріки, Вашою не буду я вовіки! (Шпорта, Вибр., 1958, 493).

Значення в інших словниках

1. недоріка — (ні на що не здатний) зневажл.: нікчема, непотріб, убозтво, убожество, мізерія, пігмей, розм. нуль, пішак, дрібнота, (нічим особливий) посередність, (про соціально пропащих людей) шантрапа, шушваль.  Словник синонімів Полюги
2. недоріка — недорі́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. недоріка — (з дефектом мови) недомова, заїка, як ім. НЕДОРІКУВАТИЙ; (хто шепелявить) як ім. шепелявий, (хто гугнявить) як ім. гугнявий.  Словник синонімів Караванського
4. недоріка — -и, ч. і ж. 1》 Людина з дефектом мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки чи слова. || перен. Той, хто не вміє чітко, ясно висловлювати свої думки. 2》 перен., розм. Ні на що не здатна людина; нікчема. || Уживається як презирлива, зневажлива назва кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. недоріка — НЕДОРІ́КА, и, ч. і ж. 1. Людина з дефектом мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки чи слова. Ой привезли до прийому Чуприни голити; Усе дрібні, усе малі, Все багатих діти. Той каліка недоріка, Той не вміє стати (Т.  Словник української мови у 20 томах
6. недоріка — НЕДОРІ́КУВАТИЙ (який має певний дефект мови; у знач. ім. — той, хто має певний дефект мови), НЕДОМО́ВНИЙ рідко; НЕДОРІ́КА (той, хто має певний дефект мови). — Сам здаюся собі недорікуватим, не можу бути веселим і дотепним (О.  Словник синонімів української мови
7. недоріка — Недорі́ка, -ки, -ці; -рі́ки, -рі́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. недоріка — Недоріка, -ки об. = недомова. Повести за віком, за німцями недоріку, сліпую каліку. Шевч. 215.  Словник української мови Грінченка