недоріка

недорі́ка

-и, ч. і ж.

1》 Людина з дефектом мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки чи слова.

|| перен. Той, хто не вміє чітко, ясно висловлювати свої думки.

2》 перен., розм. Ні на що не здатна людина; нікчема.

|| Уживається як презирлива, зневажлива назва кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. недоріка — (ні на що не здатний) зневажл.: нікчема, непотріб, убозтво, убожество, мізерія, пігмей, розм. нуль, пішак, дрібнота, (нічим особливий) посередність, (про соціально пропащих людей) шантрапа, шушваль.  Словник синонімів Полюги
2. недоріка — недорі́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. недоріка — (з дефектом мови) недомова, заїка, як ім. НЕДОРІКУВАТИЙ; (хто шепелявить) як ім. шепелявий, (хто гугнявить) як ім. гугнявий.  Словник синонімів Караванського
4. недоріка — НЕДОРІ́КА, и, ч. і ж. 1. Людина з дефектом мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки чи слова. Ой привезли до прийому Чуприни голити; Усе дрібні, усе малі, Все багатих діти. Той каліка недоріка, Той не вміє стати (Т.  Словник української мови у 20 томах
5. недоріка — НЕДОРІ́КУВАТИЙ (який має певний дефект мови; у знач. ім. — той, хто має певний дефект мови), НЕДОМО́ВНИЙ рідко; НЕДОРІ́КА (той, хто має певний дефект мови). — Сам здаюся собі недорікуватим, не можу бути веселим і дотепним (О.  Словник синонімів української мови
6. недоріка — Недорі́ка, -ки, -ці; -рі́ки, -рі́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. недоріка — НЕДОРІ́КА, и, ч. і ж. 1. Людина з дефектом мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки чи слова. Ой привезли до прийому Чуприни голити; Усе дрібні, усе малі, Все багатих діти. Той каліка недоріка, Той не вміє стати (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
8. недоріка — Недоріка, -ки об. = недомова. Повести за віком, за німцями недоріку, сліпую каліку. Шевч. 215.  Словник української мови Грінченка