недосконалий

НЕДОСКОНА́ЛИЙ, а, е. Який має недоліки, не є довершеним, не досяг досконалості.

Він пошепки лепетав уривки давно забутих дитячих молитов, впереміж з власними недосконалими віршами (Довж., І, 1958, 498);

// Те саме, що відста́лий 3.

Майже до середини XIX століття в усіх країнах світу вапно виробляли найбільш недосконалим способом випалювання — в ямах, вогнищах, купах (Таємн. вапна, 1957, 34);

// Який не розвинувся повністю (про органи людини, тварини і т. ін.); недорозвинений.

Очі комах є недосконалим органом відчуттів, вони бачать тільки на короткій відстані (Захист рослин.., 1952, 33).

Значення в інших словниках

1. недосконалий — (який не є досконалим у чомусь) незрілий, недовершений, недолугий.  Словник синонімів Полюги
2. недосконалий — недоскона́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. недосконалий — -а, -е. Який має недоліки, не є довершеним, не досяг досконалості. Недосконалий замінник — товар, який має окремі властивості, аналогічні з іншим товаром, але і свої специфічні особливості. || Те саме, що відсталий...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недосконалий — НЕДОСКОНА́ЛИЙ, а, е. Який має вади, не є довершеним, не досяг досконалості. Він пошепки лепетав уривки давно забутих дитячих молитов, впереміж з власними недосконалими віршами (О. Довженко); // Те саме, що відста́лий...  Словник української мови у 20 томах
5. недосконалий — НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил.  Словник синонімів української мови