недостатки
НЕДОСТА́ТКИ, ів, мн. (одн. недоста́ток, тку, ч.). Матеріальна незабезпеченість; бідність; убогість.
Сушать мене, в’ялять мене Мої недостатки (Нар. лірика, 1956, 294);
Ціле його життя пройшло в бідності й недостатку, в важкій боротьбі за прокормлення, за науку (Фр., І, 1955, 292);
[Денис:] А через що я то, як не через недостатки? (Кроп., II, 1958, 429).
Словник української мови (СУМ-11)