недоторканно
НЕДОТОРКА́ННО. Присл. до недоторка́нний.
Це [спогади про загиблих товаришів] були святі традиції його роти, його честь, його слава, і старшина зберігав їх недоторканно чистими в своєму серці (Гончар, III, 1959, 190).
Словник української мови (СУМ-11)