недоумкуватість
НЕДОУ́МКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. недоу́мкуватий.
В. Самійленко розкриває в сатирі ті беззаконня і насильства, які чинять ці "поважні" особи [йдеться про царських сатрапів], глузує з їхньої тупості, жорстокості, недоумкуватості (Вітч., 2, 1964, 167).
Словник української мови (СУМ-11)