недохват
НЕДО́ХВАТ, у, ч., розм. Те саме, що недоста́ча 2.
[Костомаров:] Та й стільців, до речі, з собою принеси. Бо недохват. Не вмістимось (Тич., І, 1957, 317).
Словник української мови (СУМ-11)НЕДО́ХВАТ, у, ч., розм. Те саме, що недоста́ча 2.
[Костомаров:] Та й стільців, до речі, з собою принеси. Бо недохват. Не вмістимось (Тич., І, 1957, 317).
Словник української мови (СУМ-11)