недохват

НЕДО́ХВАТ, у, ч., розм.

Те саме, що недоста́ча.

[Костомаров:] Та й стільців, до речі, з собою принеси. Бо недохват. Не вмістимось (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. недохват — недо́хва́т іменник чоловічого роду недо́хват іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. недохват — -у, ч., розм. Те саме, що недостача 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недохват — див. недостаток  Словник чужослів Павло Штепа
4. недохват — I. БРАК кого-чого (відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь), НЕСТА́ЧА чого, у чому, НЕСТА́ТОК чого, у чому, ДЕФІЦИ́Т чого, у чому, з чим, СКРУ́ТА з чим, яка, ГО́ЛОД на що, який, підсил., КРИ́ЗА яка, підсил.  Словник синонімів української мови
5. недохват — НЕДО́ХВАТ, у, ч., розм. Те саме, що недоста́ча 2. [Костомаров:] Та й стільців, до речі, з собою принеси. Бо недохват. Не вмістимось (Тич., І, 1957, 317).  Словник української мови в 11 томах