недохват
НЕДО́ХВАТ, у, ч., розм.
Те саме, що недоста́ча.
[Костомаров:] Та й стільців, до речі, з собою принеси. Бо недохват. Не вмістимось (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недохват — недо́хва́т іменник чоловічого роду недо́хват іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- недохват — -у, ч., розм. Те саме, що недостача 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- недохват — див. недостаток Словник чужослів Павло Штепа
- недохват — I. БРАК кого-чого (відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь), НЕСТА́ЧА чого, у чому, НЕСТА́ТОК чого, у чому, ДЕФІЦИ́Т чого, у чому, з чим, СКРУ́ТА з чим, яка, ГО́ЛОД на що, який, підсил., КРИ́ЗА яка, підсил. Словник синонімів української мови
- недохват — НЕДО́ХВАТ, у, ч., розм. Те саме, що недоста́ча 2. [Костомаров:] Та й стільців, до речі, з собою принеси. Бо недохват. Не вмістимось (Тич., І, 1957, 317). Словник української мови в 11 томах