недоїдання
НЕДОЇДА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. недоїда́ти.
Від частого недоїдання вуха в хлопця вже стали прозорими, аж світилися (Гончар, IV, 1960, 73);
Лиця неголені, немиті, втомлені довгими переходами і недоїданням (Тют., Вир, 1964, 359).
Словник української мови (СУМ-11)