недівочий
НЕДІВО́ЧИЙ, а, е. Не властивий дівчині.
І звідки виявилась в ній та недівоча сила, коли вона в пітьмі нічній ворожий штаб палила! (Голов., Поезії, 1955, 195);
Щоб приборкати такого звіра [коня], примусити його слухатись повода й шенкеля, потрібна недівоча воля (Руд., Остання шабля, 1959, 227).
Словник української мови (СУМ-11)