недійсність
НЕДІ́ЙСНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неді́йсний.
Недодержання форми, що вимагається законом, веде до недійсності правочину лише в тому випадку, коли такий наслідок недодержання форми прямо в законі зазначений (Цив. кодекс УРСР, 1950, 9).
Словник української мови (СУМ-11)